Класифікація показників собівартості

Ознака класифікації Показник
Місце виникнення витрат Цехова собівартість
Виробнича собівартість
Тривалість періоду Середньомісячна собівартість
Квартальна собівартість
Середньорічна собівартість
Метод розрахунку Планова собівартість
Нормативна собівартість
Фактична собівартість
Об’єкти розрахунку Собівартість одиниці продукції
Собівартість порівнянної продукції
Собівартість непорівнянної продукції
Собівартість усієї товарної продукції (витрати на одну гривню товарної продукції)

Цехова собівартість – це витрати конкретного цеху на виробництво продукції. Виробнича собівартість показує всі витрати підприємства на виробництво продукції. Цехові витрати в більшості галузей промисловості включаються в собівартість окремих видів продукції через розподіл їх пропорційно сумі заробітної плати робітників. Наприклад, сума цехових витрат за місяць становила 75 млн гривень, а основна заробітна плата робітників – 100 млн гривень. Це означає, що в собівартість окремих видів продукції цехові витрати будуть включені в розмірі 75% від суми основної заробітної плати виробничих робітників, нарахованої за окремими видами продукції.

Облік, планування та аналіз собівартості ґрунтується на таких узагальнюючих показниках:

1) собівартість одиниці продукції;

2) виконання плану зниження собівартості порівнянної продукції;

3) витрати на 1 грн. товарної продукції.

Собівартість одиниці продукції є історично найстарішим показником. На підприємствах планується та обліковується собівартість одиниці продукції лише основних видів. Для цього всі витрати на виробництво основного виду продукції ділять на обсяг продукції в натуральних показниках. Показник собівартості одиниці продукції є незамінним для порівняльного аналізу і лежить в основі функціонально-вартісного аналізу для виявлення способів зниження собівартості за рахунок змін у конструкції та технології виробів.

Більшість підприємств випускають десятки видів продукції. Планування та облік витрат щодо кожного виду продукції потребують великих трудових і матеріальних витрат, а тому для аналізу собівартості всіх видів продукції використовуються також інші показники. Зокрема аналіз порівнянної товарної продукції здійснюється на підприємствах, де її питома вага становить понад 50%. Там, де переважає нова продукція, для аналізу динаміки собівартості використовуються показники витрат на 1 гривню товарної продукції і показник собівартості одиниці продукції.



15.3. Оцінка обґрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції

Для досягнення конкурентоспроможності підприємство змушене постійно планувати зниження собівартості продукції. Щоб визначити обґрунтованість планового рівня собівартості виготовленої продукції, використовують дані про залишки нереалізованої продукції на початок і кінець року, обсяг реалізації та складають розрахунок (див. табл. 2). Табличні витрати на 1 грн. виготовленої продукції порівнюють із плановими та визначають наявні відхилення.

Таблиця 2


4575357310963362.html
4575397353079001.html
    PR.RU™